Рівно 11 років тому на майдан Незалежності в Києві вийшли небайдужі громадяни, щоб вибороти право на європейське майбутнє України.
21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи. Рівно 11 років тому на майдан Незалежності в Києві вийшли небайдужі громадяни, щоб вибороти право на європейське майбутнє України. Сьогодні, у річницю початку Революції Гідності у 2013 році та Помаранчевої революції у 2004 році, у Вінниці відбулося покладання квітів до скульптурної композиції – пам'ятного знаку Героям Небесної Сотні "Дерево Свободи".
Про це повідомляє Вінницька міська рада.
До покладання долучилися представники влади міста та області, військові, Національна поліція та небайдужі громадяни. Присутні вшанували пам’ять полеглих на Майдані Героїв Небесної Сотні та загиблих у російсько-українській війні хвилиною мовчання. Делеговане покладання квітів відбулося й до пам’ятного знаку Небесній Сотні і загиблим героям російсько-української війни.
Про важливість Революції Гідності для України та необхідність пам’ятати про ті події зазначив Вінницький міський голова Сергій Моргунов.
«Революція Гідності, яка розпочалася цього дня 2013 року, була доленосною для України. Український народ по своїй суті – це вільний народ. Ще 10 років тому еліта, яка була тоді при владі в Києві, намагалася все зробити для того, щоб ми вже були в складі російської імперії. Тоді молоді люди, яких підтримали потім й інші, різні за віком і за професією українці, не дали цього зробити. Звісно, росія не зупинилася, і сьогодні ми маємо повномасштабне вторгнення та 10 років війни. Гинуть наші Герої та Героїні, серед яких і ті, хто були на Майдані у 2013 році. Але завдяки згуртованості нашого народу ми вистоїмо і збережемо незалежність», – сказав Сергій Моргунов.
На покладанні були й родини Героїв та Захисників. Серед них – Зоя Семенівна Кузьменко, мати Героя України Максима Шимка, полеглого на Майдані.
«Сьогодні особливий день. Рівно 20 років тому в Україні розпочалася Помаранчева Революція, рівно 11 років тому – Революція Гідності. Мої сини брали участь в обох. Їхня думка була така – не треба миритися з несправедливістю, треба протестувати і добиватися правди. Вони не змогли змовчати і під час подій Майдану. Максиму на той час 34-й рік був, його найбільше збурило те, що побили молодь, побили дітей, як він казав. Максим був учасником Податкового, Мовного Майдану. Він тиждень працював на роботі, а у вільні дні їхав до Києва.Максим казав, що Майдан – то країна в країні, настільки була сильною та самоорганізація людей. Кожен знав, що йому треба робити. Це було піднесення українського народу, нашої дуже щемної боротьби. Ми повинні все зробити, щоб Україна була вільною», – згадує Зоя Семенівна.