Музей Вінниці продемонстрував та розказав про цікавий експонат що зберігається у фондах Музею Вінниці. Це – паспорт Нансена, унікальний документ, що став символом надії та можливостей для сотень тисяч осіб без громадянства.
Про це йдеться у дописі музею у Фейсбуці.
Як зазначили музейники, паспорт із наших фондів належав Сергію Пащенку, колишньому військовому аташе дипломатичної місії УНР у Римі та активному члену Українського Червоного Хреста за кордоном. Саме цей паспорт у комплексі з іншими документами був придбаний спільнокоштом для Музею Вінниці у 2023 році та вже експонувався на виставці «Держава. Військо. Пам’ять».
«Після трагічних наслідків Першої світової війни, розпаду імперій, локальних війн та різного роду громадянських конфліктів мільйони людей опинилися без громадянства та відповідних документів. Більшовицький переворот у Росії, російсько-українські війни з подальшою окупацією УНР та геноцид вірмен на території колишньої Османської імперії загострили питання правового статусу біженців у Європі. Саме тоді норвезький гуманіст та комісар Ліги Націй у справах біженців Фрітьоф Нансен запропонував рятівний документ – «Паспорт Нансена». Його видавала держава-учасниця Ліги Націй, яка прихистила біженців, для безперешкодного виїзду та повернення до цієї країни», – зазначається в дописі.
1927 року право на отримання «Нансенівського паспорта» надано всім біженцям та особам без громадянства. Документ видавався до 1938 року і за цей час його отримали 450 тисяч осіб. Станом на 1942 рік паспорт Нансена визнавали у 52 країнах світу і використовували до 1946 року.
«Збереження такого експоната у Музеї – це нагадування про важливість співчуття та підтримки для біженців у будь-які часи. Сьогодні українці це розуміють як ніхто інший. «Паспорта Нансена» – це історія про те, як одна людина та одна ідея можуть змінити життя багатьох. 1938 року Міжнародний Офіс Нансена у справах біженців був удостоєний Нобелівської премії миру за створення цього паспорта. Принагідно нагадаємо, що у Вінниці є вулиця, найменована на честь Нансена ще у 1921 році. Ця назва стала виявом вдячності за його вагому роль в організації міжнародної допомоги населенню України, що потерпало від голоду 1921-1923 років, спричиненого зокрема більшовицькою політикою «воєнного комунізму», – йдеться у дописі.
