Є зустрічі, які залишають після себе не лише фотографії чи спогади. Вони залишають тепло — у словах, поглядах, щирих усмішках і простих людських жестах. Саме такою стала рекреаційно-спортивна зустріч «Від серця — захисникам», що відбулася 29 вересня у другій школі в Хмільнику.
Цього дня в одному просторі зустрілися ветерани війни, захисники і захисниці України, учні та педагоги. До заходу долучилися Хмільницький ліцей №2» Томашпільська філія та Хмільницька дитячо-юнацька спортивна школа.
Зустріч мала особливу мету — не просто провести час разом, а створити простір, де можна було поспілкуватися, відпочити, позмагатися, підтримати одне одного і, найголовніше, сказати нашим оборонцям прості, але такі важливі слова: «Дякуємо. Ми поруч».
Захід розпочався урочистою лінійкою. Перед захисниками стояли школярі, які вітали тих, кому завдячуємо можливістю сьогодні навчатися, мріяти, займатися спортом і просто бути разом.
Після урочистої частини зустріч перемістилася на спортивні майданчики міського стадіону та територію ліцею. Тут уже панувала інша атмосфера — жвава, невимушена, сповнена енергії та щирих емоцій.
Учасники випробували себе у волейболі, настільному тенісі, перетягуванні канату та петанку. Хтось прагнув здобути перемогу, хтось просто отримував задоволення від гри, а хтось уперше за довгий час мав можливість відчути звичайну, мирну радість спортивного спілкування.
І все ж головними цього дня були не рахунок і не результати. Перемогою став сам факт цієї зустрічі. На спортивному майданчику всі ставали командою людей, об’єднаних повагою, вдячністю та любов’ю до України.
Теплими барвами зустріч доповнили виступи талановитих учнів ліцею. Їхні пісні й творчі номери стали своєрідним подарунком захисникам, подарувавши присутнім гарний настрій і ще більше теплих емоцій.
Офіційну частину завершило вручення подяк ветеранам війни від директора закладу Олександра Марчука та директора Хмільницької ДЮСШ Миколи Бабюка.
А далі захисників частували польовою юшкою, бутербродами та гарячим чаєм. За ароматною юшкою і чашкою гарячого чаю розмови ставали ще щирішими. Говорили про життя, людей, майбутнє, мир і Перемогу. І, мабуть, саме в такі миті найкраще розумієш справжню ціну простих речей — можливості зустрітися, потиснути руку, подякувати, почути одне одного.
«Від серця — захисникам» це спосіб нагадати нашим захисникам, що їхня боротьба не залишається непоміченою. Що їх чекають. Що про них пам’ятають.
