Доземний уклін полеглим Захисникам! Щирі співчуття родині та друзям!
Погода на найближчий час
Вінниця
Погода на 10 днів від sinoptik.ua
Михайло Ходирєв Олексійович свідомо став на захист України з перших днів повномасштабного російського вторгнення. Він служив стрільцем у складі 59-ї окремої штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка, мужньо боронячи суверенітет і незалежність держави.
Свій останній бій воїн прийняв 14 травня 2024 року поблизу Красногорівки Покровського району на Донеччині.
Йому було 51 рік.
Михайло Ходирєв народився 1 вересня 1972 року в Літині, зростав разом із трьома братами у Вінниці. Після закінчення загальноосвітньої школи №27 у Тяжилові здобув професію газоелектрозварювальника в професійно-технічному училищі. Працював за фахом у КП «Вінницька транспортна компанія», згодом виконував приватні замовлення та мріяв відкрити власну справу.
Михайло був турботливим батьком – виховав сина і доньку, став рідною людиною для сина своєї другої дружини, радів народженню трьох онуків.
На роботі Михайло був надійним працівником, здатним гарантувати високий результат, вдома – чуйним і люблячим чоловіком, який понад усе цінував сім’ю та дітей, – розповідає дружина полеглого воїна Юлія.
Він мав гарне почуття гумору, вмів дружити та завжди першим відгукувався на прохання про допомогу. Не змінила його і війна. Саме таким відповідальним і готовим завжди підставити плече допомоги запам’ятали Михайла і побратими
Церемонія прощання з Михайлом Ходирєвим розпочнеться о 12:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
Поховають воїна о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Ігор Вакула Володимирович приєднався до лав Збройних Сил України влітку минулого року. Він виконував бойові завдання у складі 92-го окремого батальйону підтримки, де проявив себе як дисциплінований, відповідальний і відважний воїн.
Його життя обірвалося 3 квітня під час бою поблизу селища Межова Синельниківського району на Дніпропетровщині.
Захиснику було 52 роки.
Ігор Вакула народився 7 червня 1973 року у Вінниці. За словами рідних, із дитинства він вирізнявся щирістю, добротою та чесністю. Був надійним другом для старшого брата, а для молодшої сестри — опорою й порадником. Після закінчення загальноосвітньої школи №4 здобув освіту за радіотехнічним фахом. Працював на підприємстві «Маяк», а також на хімічному заводі.
Він мав справді велике серце та золоті руки. Особливе місце в його житті завжди посідала родина. Ігор був надійною опорою для батьків, дбав про них і допомагав у всьому. Після смерті нашого татка Ігор всі свої сили та турботу віддавав матері. Робив усе, щоб вона не залишалася наодинці зі своїм болем і почувалася захищеною, – розповідає сестра полеглого воїна Олена.
Водночас його власна душа боліла за Україну. Ігор не ховався від мобілізації та не шукав підстав для відстрочки. Коли Батьківщина покликала, він без вагань зібрався та пішов наближати нашу перемогу…
Церемонія прощання з Ігорем Вакулою розпочнеться:
- о 13:20 за адресою: вул. Пирогова, 11
- о 14:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
Чин поховання воїна відбудеться о 15:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
