Щирі співчуття родині та близьким! Доземний уклін та вічна шана Захиснику!
Погода на найближчий час
Вінниця
Погода на 10 днів від sinoptik.ua
Уродженець Дніпропетровщини Анатолій Адамович Шевчик (позивний «Шеріф») став на захист України добровольцем у жовтні 2022 року. Служив у складі 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха та 18-ї Слов’янської бригади НГУ БСП «Донбас». У званні сержанта обіймав посаду командира інженерно-позиційного відділення інженерно-саперного взводу роти бойового забезпечення батальйону спецпризначення.
Його бойовий шлях пролягав через найгарячіші напрямки фронту – Бахмут, Авдіївку, Опитне, Часів Яр, Нью-Йорк. Попри поранення, контузії та травми, він щоразу повертався до побратимів. За мужність і відданість Україні був нагороджений нагрудним знаком «Тризуб», медалями «За хоробрість в бою» та «За відвагу».
Загинув Анатолій 10 лютого поблизу села Райгородок Краматорського району.
Йому було 42 роки.
Анатолій Шевчик народився 4 грудня 1983 року в селі Олександропіль. Після школи пройшов строкову службу, а згодом присвятив себе роботі в правоохоронних органах. Закінчив Харківський національний автомобільно-дорожній університет. Працював у Петропавлівці на Дніпропетровщині, а за кілька років до повномасштабного вторгнення став офіцером Миколаївської громади.
Мав сім’ю, в якій плекав донечку Поліну. Нещодавно його родина переїхала подалі від війни та оселилася у Вінниці.
Анатолій знав, що за Україну, за її щасливе майбутнє потрібно боротися. Він ніколи не жалів себе: попри біль і втому завжди рвався на передову – до своїх братів. Казав, що не може їх залишити, бо це означало б здатися, а цього чоловік собі дозволити не міг, – розповідає дружина Небесного Воїна Ольга.
Зі слів рідних, Анатолій був чесним, порядним, добрим. Він дуже любив життя, але ще більше – людей…
Церемонія прощання з Анатолієм Шевчиком розпочнеться о 12:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
Поховають воїна о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
