На Вінниччині подружжя Тарасюків вирощує злаки, щоб робити з них дідухи. Пшеницю, жито, ячмінь та овес, а ще лікарські рослини — усе це вони вирощують на власній присадибній ділянці.
Про це повідомило Суспільне Вінниця.
Ніна Тарасюк розповіла, що дідух для них — це символ добробуту та єдності українців. І щоб наші традиції жили, вони продовжують справу предків.
Під злакові культури на городі Тарасюки виділили чотири грядки. Уже зібрали жито, пшеницю та ячмінь, розповіла Ніна Тарасюк. А на звільненому місці — висадили городину.
Далі — зрізані стебла вівса треба почистити й сформувати в пучки для просушування. Їх підвішують до бантини — і залишають сушитися до осені. У коморі родини Тарасюків злакові висихають другий тиждень.
«Я пов’язую їх три рази, щоб вони рівні були. Самі колоски в стадії молочної зрілості, вони ідуть на дідухи який називають зажинковий сніп, а коли зерно визріває — то таке іде на дідух обжинковий», — сказала Ніна Тарасюк.
Коли стебло з зеленого стане золотавим — воно готове до використання у виробах. Виготовленням дідухів родина займається дев’ятий рік. Спочатку робили для себе, згодом — почали виготовляти на замовлення. Кожен дідух — унікальний.
До традиційних злакових додають лікарські рослини та сухоцвіти. Усе вирощують на власному городі.
У родині переконані: традиція жива доти, доки її передають і популяризують. І поки українці зрізають овес, в’яжуть снопи й несуть у дім дідух — душа народу залишається незламною. 
