Сьогодні, 8 квітня, Олег Слюсар мав би святкувати свій 38-й День народження
Слюсар Олег Вікторович мав позивний "КУЗНЄЧЄК"
Він мріяв, будував плани на майбутнє та безмежно кохав своїх дівчат, дружину Аллу та донечку Анічку.
Народився Олег 08 квітня 1987 року. Дитинство та шкільні роки пройшли в селі Кукули Тульчинського району.
З 2005 по 2012 роки проходив службу в Збройних силах України за контрактом, та був звільнений за станом здоров’я.
З початком широмасштабного вторгнення добровільно вступив до лав ЗСУ. Молодший сержант Слюсар Олег Вікторович був командиром стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти.
Загинув герой 25 жовтня 2022 року біля села Дудчани Херсонської області.
"Це була весна 2014 року. Наша перша зустріч, знайомство, перша закоханість. Я ще студентка педагогічного університету в м.Вінниця, він їхав до столиці у пошуках роботи. Наша перша коротка зустріч, після якої було зрозуміло, що це на все життя, що це кохання, про яке пишуть у фільмах та знімають серіали. Кохання на відстані кілька місяців і вже восени чоловік і дружина. Це був найкращий подарунок на день народження.
Наша маленька сім’я обрала для життя мальовниче і таке рідне серцю місто Вінниця (чоловік родом з Піщанського району, а я з Оратівського району Вінницької області). Плідно працювали і разом мріяли про власне житло і дитячий сміх в ньому. Чоловік опанував складну професію, щоб втілити свої мрії в реальність (працював промисловим альпіністом) і всі хмарочоси Вінниці були йому під силу. Я працювала в дитячому садочку. 16 серпня 2016 року народилася донечка Анютка. Нашому щастю не було меж, це був найщасливіший день в нашому житті. Згодом і придбали собі житло, в якому коханий чоловік власноруч зробив ремонт і разом створювали затишок в нашій оселі. Анюта пішла до садочка, тато втілював всі мрії в реальність, ні в чому не міг відмовити своїй донечці.
Але в один день всі наші щасливі мрії про майбутнє було перекреслено. Ще до знайомства зі мною служив на контрактній службі, але був звільнений за станом здоров’я. Для нього це не було причиною не йти на захист Батьківщини і вже з початку повномасштабного вторгнення чоловік став на захист своєї сім’ї та Батьківщини. Кілька разів у військкоматі відмовляли від вступу до ЗСУ, але він пройшов комісію та вже в травні 2022 року був зарахований до лав ЗСУ. Навчання по підготовці до бойових дій пролетіло дуже швидко. В липні 2022 року командиром військової частини був призначений на посаду командира стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти. У серпні стояв на захисті Херсонщини у складі 9 окремого стрілецького батальйону. Будучи при виконанні бойових завдань мріяв про щасливе майбутнє з родиною, про автомобіль, приватний будинок та відпочинок біля моря. Але, на жаль, не встиг дочекатися моменту перемоги.
25 жовтня 2022 року була наша остання розмова… Поблизу населеного пункту Дудчани Бериславського району Херсонської області, під час виконання обов’язку перед Батьківщиною, загинув.
Немає сили жити з цим нестерпним болем втрати, але заради донечки живу і працюю, адже чоловік мріяв про найкраще майбутнє для своєї донечки. Зараз Анічка відвідує танцювальну студію, втілює свою мрію в реальність.
Готуємось до 1 класу, дуже шкода, що тато не поведе свою кохану донечку за руку до першого класу, як він мріяв…" – написала Алла Слюсар у квітні 2023 року.
На честь загиблого захисника Олега Слюсара в селі Кукули Тульчинського району на фасаді гімназії, де він навчався, встановили Меморіальну дошку.
Зараз Алла та Анічка активно допомагають ЗСУ, про що ми вже розповідали раніше. Недавно вони відкрили дитячий простір простір «A&Kids» , де можна погратися, відсвяткувати дитячий День народження, прийняти участь в майстер-класах та шоу-програмах, а в певні дні можна відвідати ігрову кімнату за донат на ЗСУ
Ми висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблого.
Вічна памʼять Герою та доземний уклін!
