Дехто з оборонців пробув у полоні майже три роки, хтось із листопада 2024. Попереду у захисників місяць відновлення: емоційне, фізичне, документів.
Українські оборонці, звільнені з російського полону під час 62 обміну, який провели 19 березня, місяць проведуть у центрі реінтеграції на Вінниччині. Сюди захисники прибули вранці 20 березня. Вперше за тривалий час всі разом заспівали гімн України та згадали загиблих побратимів.
Про це повідомляє Суспільне.
Дехто з оборонців пробув у полоні майже три роки, хтось із листопада 2024. Попереду у захисників місяць відновлення: емоційне, фізичне, документів. Про це Суспільному розповів керівник групи реінтеграції Дмитро Янталець.
"Перший тиждень — золотий. Ми налагоджуємо взаємодію, спілкуємось. Проводимо процедуру постізоляційного дебрифінгу. Психологічний процес, індивідуальні психологічні консультації".
Захисникам провели інструктаж про перебування у центрі. Далі звільнені з російського полону пройшли обстеження: від зважування, кардіограми, до огляду дерматолога, терапевта, психіатра, тестування на інфекції.
"Ми тестуємо на чотири інфекції. Виявляємо збудники ВІЛ-інфекції, віруси, гепатити, і трепонеми", — сказав начальник інфекційного кабінету Руслан Мельник.
За словами лікаря-стоматолога Василя Попика, одна з поширених проблем — пошкоджені зуби.
"Проблеми є у всіх. Погане харчування, відношення, стан органів, травми, переломи", — сказав Василь Попик.
Заступник командира з медичної частини Сергій Макаров розповів, що завдання медиків у перші дні — оцінити стан здоров’я звільнених і призначити необхідне лікування. За потреби зробити високоточні обстеження.
"Завдання полягає в тому, щоб комплексно, повноцінно оцінити стан, визначити план подальшої реабілітації, лікування", — сказав Сергій Макаров.
У вестибюлі одного з корпусів, де мешкають оборонці, Суспільне зустріло Олега Попова. З російської неволі він повернувся 5 лютого 2025.
"Вчора цілий день моніторили ситуацію, чекали списки, бо знайомих багато. Зараз підходили. Ми за них дуже раді, бо це як витягнути щасливий білет, щоб потрапити на обмін. Перший місяць дуже важко. Потрібно адаптуватися", — сказав чоловік.
Оборонці Василь та Олександр розповіли, що не спали кілька діб. Спочатку через очікування обміну, поки їх доправляли до кордону, а цієї ночі — через емоції.
Олександр Дмитрук із Волині. Він сказав, що вдома на нього чекають дружина та троє синів. У російській неволі чоловік провів майже рік.
"Як настрій? Як вдома. Не в полоні, емоції. Але не на своєму місці. Важко відвикнути від того і звикнути з тим, що зараз", — поділився військовий.
Боєць 24 бригади Данила Галицького Василь Герій із Тернополя розповів, що до російської неволі потрапив наприкінці листопада 2024 року в районі Часового Яру. Він один із тих, хто з автобуса біг до українського кордону.
"Переживання до кінця було. Вже бачу автобуси, ми були в останньому.. Побігли. Я спочатку не наважувався, а потім і сам побіг. Хотілося додому, в Україну. Там багато наших, хто чекає на звільнення", — сказав Василь Герій.
Чоловік поки ще не встиг зв’язатися з рідними, він згадує номери телефонів. Тому наразі передав вітання через Суспільне.
"Передаю вітання батькам, родичам, знайомим. Живий, здоровий. Здоровий відносно. Дуже радий, що повернувся. Чекайте вдома!", — сказав військовий.
