Каліфорнійська щитівка (Quadraspidiotus perniciosus Comst.) – широкий поліфаг, пошкоджує близько 270 видів рослин з 84 родин. Основні рослини-живителі: яблуня, слива, персик, груша, глід, айва, шипшина, бузок, акація, тополя, горіх та ін.
Відповідно до «Переліку регульованих шкідливих організмів», каліфорнійська щитівка відноситься до регульованих некарантинних шкідливих організмів.
На плодових та ягідних культурах зимують личинки першого й другого віку під щитками на корі стовбурів і гілок. Навесні, з початком сокоруху, личинки пробуджуються і починають живитися. Після двох линянь (кінець квітня – початок травня) перетворюються на дорослих самок. У середині травня вилітають самці. Протягом 60 діб самка відроджує до 100 личинок «бродяжок», які розповзаються і присмоктуються до скелетних частин дерев, листків і плодів. Після присмоктування личинки втрачають рухливість і вкриваються зверху восковими нитками. Через 7 – 8 діб личинка линяє вперше, через 10 – 12 діб – вдруге і вже перетворюється на дорослу самку. До першого линяння личинка самця розвивається так само, як і личинка самки. Вийшовши з під щитка, самець не живиться і після спарювання гине. На початку серпня з’являються «бродяжки» другої генерації, які йдуть на зимівлю.
Ознаки пошкодження. Ознакою живлення шкідника на корі ( на початку червня) і на плодах ( в середині червня) є наявність червоних плям, утворених «бродяжками». Почервоніння камбію і деревини, а при пошкодженні тонких пагонів і серцевини – помітні на косому зрізі чи навіть на зрізаній корі. Червоні плями простежуються і на жилках листків, хоча їх іноді викликають інші чинники. На фоні червоної плями особливо добре помітне місце прикріплення щитівки.
Способи поширення. Розселення каліфорнійської щитівки відбувається із садивним матеріалом рослини – живителів. «Бродяжки» можуть переповзати з дерева на дерево через гілки, крона яких змикається. Можуть переноситись на одязі і взутті людей, а також зі знаряддям праці.
Шкодочинність. Найбільша шкодочинність спостерігається одразу після проникнення каліфорнійської щитівки в сад , якщо умови для її існування сприятливі і не відразу вжито заходів захисту. Опинившись у новому господарстві, щитівка за короткий час швидко розмножується, утворюючи щільні колонії, які суцільно вкривають стовбури дерев, гілки, заражає листки та плоди. Під час відродження «бродяжки», насамперед, заселяють скелетні гілки, стовбур, і верхівки пагонів. За кілька вегетаційних періодів на скелетних гілках і стовбурах утворюються суцільні покриви щитівок. Товщина суцільного шару щитівок шкідника при відсутності винищувальних заходів у садах іноді становить до 3 мм. При зараженні саджанців, рослини через 2-3 роки повністю засихають. Пошкоджені дерева мають пригнічений вигляд: зменшується приріст, викривлюються та засихають пагони, розтріскується та відмирає кора, передчасно опадають листки, плоди деформуються та залишаються дрібними. За сильного пригнічення різко знижується тургор дерева, гілки засихають, утворюється суховерхівковість і дерево може повністю загинути. При сильному пошкодженні на плодах утворюються тріщини, вони стають потворними, плямистими, втрачають смакові якості. Вони загнивають, починаючи із плодоніжки та чашечки, де найчастіше зосереджуються шкідники, і практично не зберігаються. Зниження або повна втрата врожаю відбувається внаслідок зменшення товарних та смакових якостей плодів (зменшується цукристість та зростає кислотність), збільшується кількість падалиці. При цьому маса плодів, в окремих випадках, може зменшуватися зі 102 до 14 г.
Заходи боротьби. Для боротьби із каліфорнійською щитівкою необхідно застосовувати фітосанітарні, хімічні та агротехнічні заходи.
Фітосанітарні заходи. Садивний матеріал рослин – живителів каліфорнійської щитівки повинен бути вільним від шкідника. Забороняється перевезення садивного та прищепного матеріалу плодових культур, а також рослин, які пошкоджуються щитівкою, з вогнищ розповсюдження. У випадку виявлення живих щитівок, матеріал необхідно знезаразити або знищити, чи повернути в країну – експортер.
Агротехнічн заходи:
– проріджування садів, викорчовування і спалення старих, пошкоджених дерев;
– ретельне очищення стовбурів та основних гілок дерев від мертвої кори й спалення її (під корою можуть розміщуватися колонії щитівок);
– вчасне обрізування, проріджування крони, видалення сухих гілок;
– знищення прикореневої порослі навколо стовбурів у міжряддях і на узбіччях доріг;
– видалення з саду та спалювання всіх гілок, сучків та решток кори (після обрізування: з листопада по травень).
Хімічні заходи. У садах, де виявили вогнища каліфорнійської щитівки, всі дерева необхідно обробити препаратами, дозволеними до використання в Україні. Обприскування вперше виконують до розпускання бруньок за температури повітря не нижче 4°С. За сильного ураження літнє обприскування проводять у період вегетації, на початку масового відродження личинок 1-го віку кожного покоління, за дуже сильного – двічі з інтервалом 10 днів.
Рекомендується регулярно проводити обстеження та/або моніторинг насаджень візуально та за допомогою феромонних пасток. Адже завчасне виявлення, локалізація та ліквідація вогнищ каліфорнійської щитівки допоможе уберегти сади від загибелі.
Провідний спеціаліст відділу карантину
рослин управління фітосанітарної безпеки
ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області –
Алла ВЕРБСЬКА
