Історія двох військових із позивними «Хата» та «Шима», які воюють у гранатометному взводі 14-ої бригади Національної гвардії України «Червона Калина», є прикладом справжньої чоловічої дружби, перевіреної часом і боями.
Історія цих двох побратимів розпочалася ще під час їхньої строкової служби. Вони познайомилися, подружилися і продовжували підтримувати зв’язок навіть після демобілізації. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, обидва знову опинилися в одній бригаді, де їхня дружба тільки зміцніла. Наразі «Хата» та «Шима» воюють у гранатометному взводі, і їхня взаємна підтримка є одним із ключових факторів виживання на фронті.
За словами «Хати», бути поруч із другом на позиціях значно полегшує роботу, робить її менш страшною. Адже вони довіряють одне одному беззаперечно: кожен знає, що у разі небезпеки друг зробить усе можливе, щоб урятувати. Під час боїв на Південному напрямку «Шима» отримав поранення від ворожого дрона, і «Хата» допомагав із його евакуацією. На жаль, при виході з позицій дрон скинув ще один боєприпас, поранивши обох військових. Але після лікування вони повернулися до строю та продовжують боронити Україну.
Особливо важко побратимам, коли їм доводиться перебувати на різних позиціях. Це додає тривоги, адже немає можливості оперативно дізнатися про стан друга. У таких ситуаціях рідним доводиться говорити, що все добре, навіть коли не знаєш точно, що відбувається з товаришем. Вони також зізнаються, що складно брехати батькам, адже рідні одного стали близькими й іншому.
Побратими пройшли кілька важких виходів на бойові позиції, включаючи артилерійські обстріли та важкі умови без можливості сховатися. Найскладнішим для них став третій вихід, коли вони втратили одного зі своїх побратимів після атаки ворожого дрона.
Ця історія двох друзів — це не просто розповідь про війну, це про людяність, дружбу та відвагу в найжорсткіших умовах.
