Гвардієць на псевдо Дантист служить фельдшером медичного пункту батальйону бригади 14 штурмової бригади НГУ «Червона Калина». Зараз чоловік разом з побратимами перебуває на Покровському напрямку.
Відео з розповіддю медика, про те, яка нині ситуація на найгарячішому напрямку бойових дій оприлюднили в бригаді.
Медик розповідає, що «ланцюжок життя» для поранених побратимів на фронті має три базових елементи: «кейс-евак», «мед-евак» і «стабілізаційний пункт». Дантист з побратимами працює на медичній евакуації.
«Є декілька етапів евакуації. Кейс-евак працює від позицій наших побратимів де сталося поранення — броньованою технікою їх везуть до нас. Ми стабілізуємо пораненого, надаємо йому всю необхідну медичну допомогу і якомога швидше транспортуємо до стабілізаційного пункту. У нас є декілька пунктів чергування. Якщо поступає сигнал про поранених, ми намагаємося дізнатися якомога більше про стан бійців – легкий, середній, важкий, а також про характер поранення. Відповідно до ситуації ми приймаємо рішення. При цьому вони мають бути прийняті блискавично», — пояснює Дантист.
Під час медичної евакуації швидкість дуже важлива, але не менш важливими є професійність і злагоджена робота евакуаційної команди.
Швидкі рішення, холодний розум, професійна підготовка – це тільки частина факторів успішної евакуації та порятунку наших бійців на фронті.
«Ми підтримуємо не тільки візуальний, але і слуховий контакт: спілкуємося, кажемо, що боєць не повинен розслаблятися. Зазвичай, коли поранена людина потрапляє у нашу автівку, мозок думає: «я в безпеці, зараз мене врятують». Це розслабляє людину. Ми її підбадьорюємо, кажемо не спати, ставимо питання. Залишаємо її у свідомості», – розповідає гвардієць.
Дантист зізнається, що найважче – це коли доводиться рятувати близьку людину. В такому разі важливо залишатися з холодним розумом і не дозволяти, щоб емоції брали верх.
«Легких еваків не буває, але якщо це твій побратим з яким ти ще вчора ділив шматок хліба, то дійсно це важче. Але треба підходити до цього з холодним розумом і розуміти, що від твоїх дій залежить його життя, тому ми переступаємо ці емоційні деталі і працюємо з холодним розумом», – каже медик.
Одного разу гвардієць отримав звістку про смерть свого побратима, з яким він був пліч-о-пліч з перших днів повномасштабного вторгнення. Ця новина його надзвичайно засмутила.
«Це було дуже травматично для мене. Ввечері нам поступила інформація, що у нас був важкий поранений. Ми виїхали на точку евакуації і виявилося, що це мій побратим, якого я вважав загиблим. Він був у дуже важкому стані, але він був живий, і від нас вже залежало, чи житиме він у майбутньому. Ми приймали рішення дуже швидко, зробили все можливе. Він вижив. Це мотивує працювати в цьому напрямку і відноситися до своєї роботи відповідально», – ділиться спогадами Дантист.
Більше, про особливості евакуації на фронті й порятунок наших захисників, дивіться у відео:
